- одягання
- —————————————————————————————одяга́нняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
одягання — я, с. Дія за знач. одягати … Український тлумачний словник
вдягання — (удяга/ння), я, с. Те саме, що одягання … Український тлумачний словник
вихідний — а/, е/. 1) Який служить для виходу (у 1 знач.); пов язаний з виходом (у 4 знач.). •• Вихідна/ допомо/га грошова сума, яка за законом виплачується працівникові в разі звільнення його з роботи не за власним бажанням. Вихідна/ шку/рка мисл.… … Український тлумачний словник
одіва — и, ж., діал. 1) Одяг. 2) Одягання … Український тлумачний словник
пазуха — и, ж. 1) Простір між грудьми та одежею, яка до них прилягає. 2) розм. Те саме, що груди. 3) Проріха спереду в сорочці для зручності одягання через голову. 4) анат. Порожнина в деяких органах тіла. 5) бот. Заглибина між гілкою і стовбуром дерева… … Український тлумачний словник
туалет — у, ч. 1) Одяг, убрання (перев. жіноче). 2) тільки одн. Наведення порядку в зовнішньому вигляді (вмивання, одягання і т. ін.). 3) Столик із дзеркалом, біля якого одягаються, зачісуються і т. ін. 4) Убиральня … Український тлумачний словник
вбирання — 1 іменник середнього роду втягання вбирання 2 іменник середнього роду одягання … Орфографічний словник української мови
убирання — 1 іменник середнього роду одягання убирання 2 іменник середнього роду, істота збирання врожаю розм. убирання 3 іменник середнього роду втягування … Орфографічний словник української мови
ґардероба — би, ж. Пр. Кімната для одягання акторів; склад театральних костюмів … Словник лемківскої говірки